У 1877 році міністерство торгівлі часу бабці Австрії пропонує очолити гончарну школу молодому художнику, 28-річному Валеріану Крицінському.
Той, навчаючись у Парижі, Кракові, Відні, пропозицію відкидає, але не через марнославство - гончарна школа на той час має директора, а Крицінський вирішує завершити студії з образотворчого мистецтва.
До міста Кола він повертається 1880 року і навіть поспішає розвинути педагогічну кар‘єру, але що гончарна школа, в яку його кликали, має недобру славу через першого директора Грегора Бехера, то Крицінський вперто домагається її реорганізації і в принципі відкриття з чистого листка.
Так і стається - 8 травня 1886 року Валеріана Крицінського призначають директором гончарної школи і він керуватиме нею наступні чотири роки.
Крицінський запроваджує в школі новий предмет - кахлярство. Він сам проектує різноманітні печі, вчить дітей робити масу та поливи для кахель, вводить новий екстер’єрний архітектурний декор, який отримав назву «архітектурна поліхромія». У школі Крицінського вручну виготовляють дахівки, дренажні труби, вчаться позолоти на глині і роблять побутовий посуд.
Поруч з цим Крицінський і далі займається малярством - у церкві св. Михайла створює ікони, у колишній ощадній касі - портрети Лисенка, Камінського, Монюшки.
На жаль, під час війни чимало краси нищиться, але навіть і потім, у мирні роки, будівлі та кахлі якщо й не занепадають, то помалу приховують пам‘ять про Валеріана Крицінського від людей.
Красиві кахлі делікатного аркового входу, а також розписані тарелі, які прикрашають горище будинку, були виконані учнями школи та її директором Валеріаном Крицінським.
Викладачі та учні гончарної школи у 1891 р. У центрі - В.Крицінський.
В.Крицінський. Викладач і директор Коломийської гончарної школи (1886-1890рр.)
Роботи учнів та викладачів гончарної школи Зберігається в Національному музеї м.Краків.