Ймовірно, спорудження камʼяниці, яка складає частину ансамблю площі Відродження, почалося в 1870-х роках.
У «Нарисах міста Коломиї» 1877 року Леопольд Вайгель писав про муровані двоповерхові камʼяниці, а у 1899 році у газеті «Glos Pokucki» зʼявляється згадка про готель з першопочатковою назвою «Народний», який розташовувався за адресою пл. Відродження, будівлі 1 та 2 (тоді - пл. Ринок, 50-51).
Так, відвідувачі Коломиї могли зупинитись у готелі, який зовсім скоро перейменували на «Гранд», і до їхніх послуг були 15 мебльованих номерів за «низькими цінами» і ресторація. Будівлі, в яких розташовувався готель, належали пані Горновіц, а от власником готелю був Р. Багр.
З готелем, та найбільше з його масивною брамою з левʼячими головами, повʼязана цікава історія, яка вже перетворилась у міську легенду.
18 вересня 1922 року у готель завітав маршалок Другої Речі Посполитої Юзеф Пілсудський. Тодішні газети писали, що він ночував у згаданому готелі «Ґранд», і, виходячи, на порозі загубив підківку з чобота. Господар готелю начебто наказав прибити підківку на тому ж порозі.
Інші ж подейкують, що Юзеф Пілсудський цю підківку не губив - насправді це власник «Гранду», коли маршал запитав його скільки має заплатити за перебування у готелі, замість оплати попросив в подарунок підкову. Пілсудського таке прохання неабияк здивувало і він ще кілька разів спробував розрахуватися за перебування грошима. Втім, власник стояв на своєму, і в результаті отримав бажану підкову.
Пілсудський цього мабуть не дізнався, та підкова була вдалим маркетинговим ходом і принесла «Гранду» напливом клієнтів більше прибутку, ніж могла б принести золота монета. Її і досі можна побачити на порозі брами. Готель продовжував своє існування навіть під час війни: у 1940-х «Гранд» викупив Іван Вітенко з Жукотина, який ухитрився під самим носом мадярської окупаційної влади співпрацювати з місцевим осередком ОУН та виручені з готелю кошти передавати на їхню потребу.
Готель під новою назвою «Червона калина» навіть у тодішніх газетах залишався все тим самим «Грандом».
Він проіснував до 1944 року. Тут діяв чималий готельний оркестр. Під час більшовицької окупації «Гранд» припинив своє існування.
За часу радянського союзу в будівлі колишнього «Гранду» розмістилась районна служба оперуповноважених НКВС, а 1952 р. туди переселилася міська прокуратура.
У нижніх кімнатах тривалий час була промислова крамниця, крамниця для наречених, згодом — перукарня, а поруч — службові приміщення ощадної каси.
Зараз тут розміщується управління комунального господарства міста Коломиї.